Нове життя старого одягу

У дитячому садку Економчик подружився з хлопчиком Андрійком і якось завітав до нього в гості. У кутку кімнати стояла велика валіза, з якої раз у раз доносилися тихі схлипування.
— Що в цій валізі, Андрійку? — поцікавився Економчик.
— Старий одяг, який ми збираємося викинути, — відповів хлопчик.
— Бідні речі! Хіба ти не чуєш, як вони плачуть? — здивувався Економчик.
— Ні, — знітився хлопчик. — Цей одяг більше не потрібний: курточка замала на мене, штанці порвані, на сорочці пляма від компоту, яку неможливо відіпрати, таткова рукавичка одна лишилася… — скаржився Андрійко другові.
А Економчик тим часом розкрив валізу й став перебирати речі:
— Ось із цих штанців пошию тобі гарну сумку. Плямку на сорочці можна замаскувати симпатичною латкою-картинкою. З рукавички зробимо іграшку. А одяг, який на тебе вже замалий, віддамо комусь меншому. І речі врятуємо, й людям допоможемо. Згоден?
Андрійко радо погодився та разом зі своїм другом узявся втілювати добрі ідеї в життя.
Автор: Анна Баластрік.